X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Ukrainian Section Test Article

27.05.2019 13:43
Тут йдеться про дозвіл на археологічні розкопки на місцях, де колись були польські села і поховання польських вояків
Аудіо
  • Jak matematyka i logika mogą wpłynąć na rozwój dziecka (Mini Eureka/Polskie Radio Dzieciom)_22.05.19.
Zdjęcie ilustracyjne
Zdjęcie ilustracyjneShutterstock.com

Аналіз стосунків України з трьома країнами-сусідами, які входять до Вишеградської четвірки – Польщею, Угорщиною та Словаччиною – доводить, що взаємини з цими сусідами переживають не найліпші часи. Про це йдеться у дослідженні "Політика України щодо країн Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства", яке оприлюднили в Києві український Міжнародний центр перспективних досліджень у співпраці з Інститутом закордонних справ і торгівлі Угорщини, Інститутом економічних і соціальних реформ INEKO Словаччини і польським фондом "Центр ім. професора Броніслава Ґеремека.

– Історія не така, як її зазвичай розуміють. Що історія нас ділить. Це не так. Історія була складна, але були і моменти абсолютної близькості і співпраці, і ворожнечі. Розділяє Польщу і Україну інтерпретація історії сучасними політиками і зміст шкільних програм. Ми стали заручниками історії. Але є такі справи, що є важливими для вирішення ситуації. Перша – скасування заборони на ексгумацію для польських установ.


Тут йдеться про дозвіл на археологічні розкопки на місцях, де колись були польські села і поховання польських вояків – жертв різних історичних катаклізмів. Якимось чином слід змінити українську офіційну політику, зробити так, щоби Польща не була абсолютним окупантом українських земель в міжвоєнний період, щоби українські учні не навчалися в школах про так звану "другу польсько-українську війну". Згідно з концепцією голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича, це події 1943-1947 років. На жаль, він забуває, що абсолютна більшість українців не була в УПА, була союзником Польщі і брала участь в Червоній армії, або в петлюрівських чи польських партіях, що хотіли співпраці і проти німців, і проти більшовиків.

– Першим кроком було ставлення українських еліт до ролі Польщі. Росія в Україні дуже відома. Польщу, як емоційного сусіда стали сприймати лише останніми роками. Раніше це було характерно лише для Західної України. Але для більшості українських еліт Польща була лише однією з Центрально-Європейських країн. Водночас, Польща першою визнала незалежність України, завжди старалася допомагати Києву у просування західного курсу на європейську і євро-атлантичну інтеграцію. Близько 10 років тому я почав бачити в польських еліт певне роздратування. Після хвилі ентузіазму, яка запанувала після перемоги Майдану, у Варшаві побачили кілька неприємних жестів. По-перше, це коли в день виступу колишнього президента Польщі Броніслава Комаровського у Верховній Раді ухвалили закон, що був досить болісно сприйнятий у Польщі, як героїзація УПА. Водночас, почалася дуже сильна ставка на Німеччину і нехтування зовнішньо-політичною роллю Варшави.

Побач більше на цю тему: ASF brytyjskie wyspy dziewicze